МФО в Україні 2026: статистика, ринок, обсяги та тренди мікрокредитування
Мікрофінансові організації (МФО) становлять окремий сегмент споживчого кредитування в Україні та видають здебільшого гроші до зарплати — невеликі суми на короткий строк і за спрощеною процедурою. Попри репутацію «дорогих грошей», мікропозики залишаються одним із найпопулярніших кредитних продуктів. Для частини населення вони є альтернативою банківським кредитам.
Останніми роками ринок МФО в нашій державі зазнавав значних коливань: стрімке зростання у 2018–2021 роках змінилося різким падінням у 2022 році, з 2023-го почалося поступове відновлення, що триває понині. Крім того, повномасштабна війна суттєво трансформувала галузь і поведінку позичальників. У цій статті ми досліджуємо розвиток сфери онлайн-кредитів, статистику обсягів і попиту на мікропозики у 2025-му та аналізуємо основні тенденції ринку у 2026 році.
Скільки МФО працює в Україні
За даними Нацбанку, станом на початок лютого 2026 року в країні працювало 407 фінансових організацій та загалом 769 учасників ринку небанківських фінансових послуг. Лише у січні регулятор анулював ліцензії чотирьом компаніям, одній з них — у примусовому порядку. Активних МФО, в яких можна оформити онлайн кредит на карту, в Україні налічується трохи більше сотні.
Для порівняння, на початку 2022 року кількість учасників небанківського фінансового ринку становила 1893, протягом року їх стало на 422 менше, через 4 роки — менше більш ніж удвічі. У 2024-му з ринку пішло 244 компанії. У січні 2025 року на ринку працювало 876 учасників, з них 479 фінансових компаній.
Отже, число небанківських установ і фінкомпаній зокрема скорочується з кожним роком. Сьогодні на перший план виходить якість обслуговування клієнтів і відповідність стандартам діяльності фінансових установ.
Обсяг ринку мікрокредитування
Щодо обсягів швидких кредитів в Україні, статистика вказує на їхнє постійне зростання. Втім, загальна річна сума поки не досягла рівня, що фіксувався перед початком повномасштабного вторгнення. За даними Opendatabot, у 2021 році загальна сума позик у МФО становила 65,1 млрд грн. Уже наступного року у зв’язку з війною цей показник скоротився майже втричі — до 23,9 млрд грн. Надалі динаміка виглядала наступним чином:
- 2023 — 40,62 млрд грн (+70%);
- 2024 — 51,69 млрд грн (+27%);
- 2025 — 56,76 млрд грн (+10%).
Отже, обсяги кредитування у гривнях зростають, але вже не так стрімко, як у 2023–2024 роках.

Обсяг ринку мікрокредитування в Україні. Після різкого падіння у 2022 році сектор МФО поступово відновлювався у 2023–2025 роках, хоча ще не повернувся до пікового рівня 2021 року.
Кількість виданих кредитів
За розрахунками Національного банку динаміка щодо кількості договорів, укладених між фізичними особами та МФО з 2020-го по 2024 рік була такою:
- 2020 — 11 959 650;
- 2021 — 14 157 931 (+18,4%);
- 2022 — 5 386 546 (–62%);
- 2023 — 8 244 855 (+53%);
- 2024 — 8 314 805 (+0,9%).
У 2025 році українці оформили близько 8,6 млн мікропозик (+3%). Отже, кількість договорів за останні 3 роки змінилася несуттєво. Згідно зі статистикою Opendatabot, у середньому протягом року позичальники оформлювали близько 720 тис. швидких кредитів на місяць (для порівняння: у 2021 році цей показник сягав близько 1,2 млн на місяць). Це ще раз підкреслює, що наразі сегмент остаточно не відновився.

Кількість виданих мікрокредитів. Після обвалу в 2022 році кількість договорів частково відновилася, але все ще залишається нижчою за довоєнні показники.
Середній розмір кредиту
Середній розмір позики в МФО в Україні за статистикою Нацбанку становив:
- у 2020 році — 4073 грн;
- у 2021-му — 4597 грн (+12,9%);
- у 2022-му — 4440 грн (–3,4%);
- у 2023-му — 4926 грн (+11%);
- у 2024-му — 6217 грн (+26,2%);
- у 2025-му — 6660 грн (+7,1%).
Найбільш різкий стрибок зростання середнього розміру мікропозики спостерігався у 2024 році. Минулого року середня сума позик була нерівномірною. На початку 2025-го середній чек становив 5780 грн, наприкінці — вже 7670 грн.
Зростання середнього розміру мікропозики після 2022 року значною мірою зумовлене зміною поведінки позичальників. Через інфляцію та подорожчання базових витрат користувачі почали оформлювати кредити на більші суми, щоб покрити ширший спектр фінансових потреб. Таким чином, проаналізувавши обсяги, кількість виданих кредитів і середню суму, бачимо, що ринок почав зростати переважно внаслідок підвищення середнього чека, а не кількості договорів.

Середній розмір кредиту. У 2024–2025 роках середній чек зростав особливо помітно, що стало одним із ключових драйверів ринку.

Обсяг ринку МФО та кількість кредитів. Ринок зростав переважно завдяки збільшенню середньої суми позики, а не через суттєве зростання кількості оформлених кредитів.
Борги та несвоєчасне погашення
Одночасно зі збільшенням обсягів кредитування зростає загальна заборгованість за мікропозиками. За даними Opendatabot, наприкінці 2025 року заборгованість українців перед МФО становила 27,65 млрд грн. Це на третину більше, ніж у 2024-му. Для порівняння: у попередні роки загальні суми неповернутих і прострочених кредитів були значно меншими:
- 2020 — 13,93 млрд грн;
- 2021 — 12,12 млрд грн (–13%);
- 2022 — 8,05 млрд грн (–33,6%);
- 2023 — 9,3 млрд грн (+15,5%);
- 2024 — 19,96 млрд грн (+114,6%).
Висока доступність мікрокредитів в Україні має як позитивні, так і негативні наслідки. Неспроможність деяких людей своєчасно погашати позики призводить до накопичення боргів, погіршення кредитної історії, а подекуди навіть банкрутства.
Після розрахунків з кредиторами, зокрема шляхом продажу майна чи реструктуризації, боржникам доводиться тривалий час відновлювати платоспроможність і ділову репутацію: шукати стабільні джерела доходів, користуватися депозитами, кредитними картками та мікропозиками. Варто пам'ятати, що нові МФО зазвичай пропонують найлояльніші умови кредитування, тож оформлення онлайн-позики сьогодні не є проблемою навіть для осіб з негативною кредитною історією.

Заборгованість перед МФО. У 2024–2025 роках обсяг боргів українців перед мікрофінансовими організаціями зростав значно швидше, ніж у попередні роки.
Ставки та реальна вартість кредитів
Більшість українських позичальників знають, як працюють кредити, та розуміють різницю між пропозиціями банків і мікрофінансових організацій. У першому випадку в умовах вказується відсоткова ставка за місяць, у другому — за день. Тож зрозуміло, що позики МФО обходяться дорожче за банківські кредити.
У листопаді 2023 року Верховна Рада ухвалила закон про обмеження максимальної відсоткової ставки за мікрокредитами до 1% на день. Рішення, що має на меті захистити споживачів від недобросовісних дій кредиторів і надмірних фінансових навантажень, стало важливим кроком у напрямі регулювання ринку мікрофінансування та підвищило довіру населення до МФО.
Таким чином, денна ставка на рівні 1% є максимальною, в реальності деякі кредитори пропонують позики під 0,01%, 0,09%, 0,23% тощо. Тому перш ніж обрати ту чи іншу пропозицію, потрібно здійснити порівняння кредитів і звернути увагу на додаткові витрати: комісії за переказ коштів, штрафи за прострочення платежів тощо. Також можливі оплата за оформлення, обслуговування і пролонгацію, а також за SMS-сповіщення про стан кредиту і наближення дати погашення.
Щоб оцінити вартість кредиту, варто звертати увагу на реальну річну процентну ставку — РРПС або APR (Annual Percentage Rate). Якщо йдеться про короткострокову позику на строк до 30 днів, переплата зазвичай несуттєва. А от якщо споживач користується кредитом кілька місяців, рік або більше, до умов кредитування варто ставитися максимально уважно. Для попереднього розрахунку корисно скористатися кредитним калькулятором.
Географія попиту
Чіткого взаємозв’язку між кількістю і вартістю позик МФО та регіонами проживання споживачів немає. Це значною мірою пов’язано зі специфікою роботи мікрофінансових компаній. Швидкі кредити оформлюються здебільшого онлайн і доступні позичальникам цілодобово з будь-якого куточка країни. У таких умовах локальний фактор відіграє меншу роль, ніж у традиційному банківському кредитуванні, а сам ринок є максимально диджиталізованим і географічно «розмитим».
Тренди ринку мікрокредитування
За останні 2–3 роки ринок мікрофінансування в Україні зазнав суттєвих змін, що стосуються як технологій, так і структури самого сегмента. Серед найголовніших тенденцій можна виокремити наступні.
Mobile-first кредитування
Більшість мікропозик сьогодні оформлюється зі смартфонів. Сучасна послуга «гроші до зарплати» — це повністю цифровий продукт. Весь процес — від подання заявки до отримання коштів на картку — займає лічені хвилини. Це розширює доступ до фінансових послуг і водночас знижує операційні витрати для МФО.
Автоматичний скоринг і цифрові рішення
Для оцінки позичальників і схвалення запитів МФО активно використовують автоматизовані системи, що охоплюють:
- верифікацію через Дію або онлайн-банкінг, що дозволяє не надавати копії паспорта та ідентифікаційного коду;
- AI-скоринг. Алгоритми перевіряють кредитну історію в УБКІ, аналізують поведінку користувача на сайті та цифровий слід;
- інтеграцію з держреєстрами — автоматичну перевірку боргів, податкових зобов’язань, судових рішень тощо.
Використання сучасних технологій дозволяє кредиторам ухвалювати рішення без зайвих дзвінків позичальникам, їхнім родичам чи роботодавцям і значно скорочує процедуру видачі коштів.
Консолідація ринку
Як ми вже бачили під час дослідження статистики, кількість фінансових компаній поступово скорочується. Консолідація ринку передбачає зменшення кількості «сірих» кредиторів, що заробляли завдяки непрозорим умовам і комісіям. Натомість на ринку залишаються надійні МФО з усталеними бізнес-моделями та розвиненою IT-інфраструктурою.
Підвищення боргового навантаження
Разом зі збільшенням обсягів кредитування зростає і загальна заборгованість населення перед МФО. Це пов’язано зі збільшенням середнього розміру позик, інфляцією, а також доступністю і легкістю оформлення онлайн-кредитів, що часто є причиною імпульсивних дій з боку позичальників.
Посилення регуляції
Держава поступово збільшує контроль над ринком мікрокредитування. Зокрема, Нацбанк обмежив максимальну процентну ставку і посилив вимоги щодо розкриття інформації про реальну вартість кредиту. З початку 2024 року небанківські фінансові установи зобов’язані розкривати детальні умови споживчого кредитування на сайтах і в рекламі: строк, суму позики, відсоткову ставку та інші витрати. Такі дії спрямовані на підвищення прозорості ринку і захист прав споживачів.
Статистика підтверджує, що мікрокредитування є невіддільною частиною фінансової культури українців. Втім, наразі ринок досі відновлюється після різкого падіння на початку повномасштабної війни та ще не досяг довоєнних показників. Трансформація галузі пов’язана насамперед з впровадженням цифрових технологій, що дозволяє МФО конкурувати не за допомогою агресивної реклами, а завдяки швидкому і зручному сервісу. Зменшення кількості фінансових компаній свідчить про консолідацію ринку, що підвищує якість послуг і рівень довіри користувачів.
У найближчому майбутньому обсяги кредитування в грошовому вираженні продовжуватимуть зростати, хоча кількість договорів може змінюватися несуттєво. Попит на позики збережеться, водночас головним фактором стане підвищення якості та прозорості послуг, стимульоване регуляторними вимогами.
Джерела та методологія
Матеріал підготовлено на основі відкритих даних та аналітики ринку мікрокредитування в Україні. Для формування висновків використовувалися такі джерела:
- Національний банк України (НБУ) — статистика небанківського фінансового ринку;
- Opendatabot — аналітичні дані щодо обсягів кредитування та заборгованості;
- публічні звіти фінансових компаній та галузеві дослідження;
- власний аналіз команди Fingramota.
Частина даних за 2025–2026 роки може базуватися на попередніх оцінках або останніх доступних звітах. Показники ринку можуть змінюватися залежно від економічної ситуації, регуляторних рішень та поведінки споживачів.